Меню навігації

Відеоматеріали

Блог викладача спеціальних дисциплін

Вересень 19th, 2017

Блог викладача спеціальних дисциплін

 

Лебедь Наталія Дмитрівна, освіта вища. Педагогічний стаж п’ять років. Викладач спеціальних дисциплін. Голова методичної комісії харчових технологій, перукарів.  ДНЗ “Охтирський центр ПТО”

 

 

 

ТРЕНІНГОВА ТЕХНОЛОГІЯ ЯК ЕФЕКТИВНИЙ ЗАСІБ ФОРМУВАННЯ  КОМПЕТЕНЦІЙ УЧНІВ В ПРОЦЕСІ НАВЧАННЯ

Крім традиційних методів навчання, у практиці педагогіки професійних навчальних закладів за останні двадцять років великого розповсюдження та застосування набули й нетрадиційні методи навчання, які ми називаємо інноваційними. Серед них певної уваги заслуговують так звані “активні” методи навчання.

Інноваційні методи активного навчання використовуються для тренування та розвитку творчого мисленняучнів, формування в них відповідних практичних умінь та навичок. Вони стимулюють і підвищують інтерес до занять, активізують та загострюють сприймання навчальногоматеріалу.

Нестандартний урок – це імпровізоване навчальнезаняття, що має нетрадиційну структуру. Назви уроків дають деякеуявлення про цілі, завдання, методику проведення таких занять. Найпоширенішими типами нетрадиційних уроків є: уроки-ділової гри, уроки-змагання, уроки типу КВК, уроки-консультації, комп’ютерні уроки, театралізовані уроки, уроки з груповими формами роботи,  уроки, які ведутьучні, уроки-конкурси, уроки-тренінги або тренінги тощо.

Тренінгові технології є складовою педагогічних технологій. Педагогічну технологію слід розглядати як впорядковану систему дій, виконання яких призводить до досягнення поставленої мети (Таманчук Н.), або як системний метод створення, впровадження і визначення цілого процесу викладання і засвоєння знань з урахуванням технічних і людських ресурсів (ЮНЕСКО).

У сучасній літературі тренінгом називають досить різні варіанти групової роботи. Тренінг — це запланований процес, призначений дати або поновити знання та навички й перевірити ставлення до проблеми, ідеї, поведінки з метою їхньої зміни й оновлення. Дещо складним, але найбільш прийнятним можна вважати таке формулювання цього поняття, запропоноване С. І. Макшановим: «Тренінг — це багатофункціональний метод цілеспрямованих змін психологічних феноменів людини, групи з метою особистісного буття людини». У цьому визначенні поняття звернено увагу на мету тренінгової роботи як групової форми роботи. Однак Ю. Ємельянов розглядає тренінг як групу методів, спрямованих на розвиток здібностей до навчання та оволодіння будь-яким складним видом діяльності. Отже ,однією з провідних і невід’ємних форм роботи на уроці під час тренінгу стає групова робота, елементи якої нами використовуються на всіх етапах уроку. Групова форма організації учбового процесу має ряд переваг: вона сприяє підвищенню мотивації до навчання, вчить об’єктивно оцінювати себе та інших, підвищує особистісний статус учня в колективі.

         Особливостями класифікаційних параметрів тренінгових технологій є рівень та характер застосування тренінгів ( мають ярко-виражений інтерактивний характер); методологічний підхід (діагностичний та комунікативний); фактори розвитку (психогенні); тип управління навчально-виховним процесом («консультант»); переважаючи засоби (вербальні, візуальні); напрямок модернізації (психологізація навчально-виховного процесу) .

      На основі вивченої літератури слід зазначити, що тренінгова форма навчання має наступні переваги: активність групи; поєднання інформації та емоційного ставлення до неї; підвищення рівня мотивації; здатність групи до колективного мислення та прийняття рішень; практична перевірка та закріплення отриманих знань.

Урок-тренінг – це одночасно: цікавий процес пізнання себе та інших; спілкування; ефективна форма опанування знань; інструмент для формування умінь і навичок; форма розширення досвіду . 

Урок-тренінг і традиційні форми навчання мають суттєві відмінності у методиці проведення. Традиційне навчання більш орієнтоване на правильну відповідь, і за своєю суттю є формою передачі інформації та засвоєння знань. Натомість тренінг, перш за все, орієнтований на запитання та пошук. На відміну від традиційних тренінгові форми навчання повністю охоплюють весь потенціал учня професійного навчального закладу: рівень та обсяг її компетентності (соціальної, емоційної та інтелектуальної), самостійність, здатність до прийняття рішень, до взаємодії тощо. Звичайно, традиційна форма передачі знань не є сама по собі чимось негативним, проте у світі швидких змін і безперервного старіння знань традиційна форма навчання має звужені рамки застосування.

Так само, як і будь-яке навчальне заняття, урок-тренінг має певну мету, якою можуть бути: інформування та набуття учасниками тренінгу нових професійних навичок та умінь; опанування нових технологій у професійній сфері; зменшення чогось небажаного (проявів поведінки, стилю неефективного спілкування, особливостей реагування тощо); зміна погляду на проблему; зміна погляду на процес навчання, аби зрозуміти, що він може давати наснагу та задоволення; пошук ефективних шляхів розв’язання поставлених проблем тощо.

 

Отже, інноваційне навчання у вигляді уроку-тренінгу має чітко структуровану основу. А інноваційні методи, що застосовують під час проведення тренінгу, передбачають використання системи прийомів, спрямованої головним чином не на повідомлення готових знань, а на організацію умов для самостійного одержання знань у навчальному закладі.

     Учні  не сидять за партами, вони сідають півколом або колом, щоб добре бачити одне одного і викладача, який сидить поруч.

Педагог, якого найчастіше називають тренером, не домінує, а лише спрямовує діяльність групи. Для цього, наприклад, існує правило, що на тренінгу всі звертаються один до одного на ім’я. це допомагає налагодити контакт з групою й усунути психологічні бар’єри.

     Тренінг як форма педагогічного впливу передусім передбачає використання активних методів групової роботи (наприклад, рольових ігор).

Саме тому тренінги дуже подобаються дітям і створюють у них відчуття свята, хоча під час їх проведення можна навчитися і збагнути набагато більше, ніж під час класичного уроку.

Щоб реально вплинути на свідомість і поведінку учнів, зміст тренінгу повинен:

  • бути ретельно спроектованим;
  • максимально наближеним до потреб і проблем учасників;
  • враховувати рівень їх актуального розвитку і завдання найближчого розвитку;
  • орієнтуватися на формування цінностей, знань, умінь і навичок, які є основою позитивної поведінки; обговорювати делікатні теми не ізольовано, а в контексті і інших важливих проблем.