Меню навігації

Відеоматеріали

Навчально – виробнича робота

Лютий 20th, 2017

       Найважливішою особливістю виробничого навчання як складової частини навчально-виховного процесу є навчання учнів у процесі виробничої праці.

       Виробниче навчання як навчальний процес здійснюється майстрами виробничого навчання. Важливе завдання професійної підготовки – наблизити виробниче навчання до реального виробництва. Мета – підготувати учнів до самостійного трудового життя, швидкої адаптації в реальних виробничих умовах, жорсткої конкуренції на ринку праці. В умовах ринкових відносин система виробничого навчання, з одного боку, має швидко реагувати на зміни потреб виробництва в робітниках певної кваліфікації і спеціалізації, а з іншого – надати учням можливість навчатися залежно від їх інтересів. Розв’язати це завдання допомагають сучасна техніка, сучасні майстерні, лабораторії, які дають змогу значною мірою імітувати виробничий процес. Доцільно створювати такі ситуації, щоб учні мали можливість творчо підходити до вирішення практичних завдань, самостійно знаходити їх оптимальні рішення.

      До загальних закономірностей виробничого навчання належать: професійна зумовленість, пов’язана з наявністю багатьох професій; взаємозв’язок виробничого, навчального та виховного процесів; взаємодія між людиною і технікою; інтелектуалізація професійної діяльності кваліфікованих робітників; поєднання та раціональне чергування систем виробничого навчання на окремих етапах навчання;  професійна спрямованість продуктивності праці; поєднання професій; єдність соціальних, професійних та індивідуальних якостей особистості.

 

 

 

Рекомендації щодо проведення уроку виробничого навчання

Під час занять в навчальних майстернях практикують такі різновиди уроків:

  • уроки вправ;
  • уроки самостійного виготовлення навчально-виробничих виробів;
  • змішані уроки;
  • інструктивні уроки;
  • контрольно – перевірочні уроки.

На уроках вправ переважає повторне виправлення учнів у виробничих діях і операціях.

Уроки самостійного виготовлення навчально-виробничих виробів проводяться на

основі індивідуальної, бригадної або фронтальної роботи учнів. Під час загальногрупової

роботи учні виконують однакові завдання на однотипному обладнанні із застосуванням

одних і тих самих інструментів. Працюючи в бригаді, учень може виконувати своє

самостійне завдання.

На змішаному уроці поєднуються елементи двох попередніх-повторне тренування у

виконанні певних операцій з самостійним виготовленням конкретних виробів.

Інструктивні уроки застосовують, як правило, під час навчання професій

експлуатаційного характеру (демонстрування апаратів або механізмів, пояснення їх будови,

взаємодії окремих частин і вузлів), а також водіння машин (тракторів, автомобілів, кранів

тощо).

Контрольно-перевірочні уроки проводяться переважно в кінці навчального року і

мають на меті виявити недоліки в професійній підготовці учнів, внести відповідні корективи,

оцінити готовність учнів до самостійної роботи.

Готуючись до уроку, майстер виробничого навчання повинен:

  • проаналізувати підсумки попередніх занять з метою виявлення причин недоліків та

внесення змін і доповнень у наступних уроках;

  • визначити основну дидактичну мету року;
  • визначити тип, вид, структуру уроку та час, відведений для проведення кожного його

елементу;

  • скласти план року;
  • підготувати науково-технічну та методичну літературу, а також матеріали з

передового досвіду за темою уроку;

  • намітити практичні та навчально-виробничі роботи, вправи, завдання для самостійної

роботи учнів під час закріплення нового навчального матеріалу;

  • підготувати дидактичне і матеріально-технічне забезпечення уроку;
  • визначити міжпредметні (внутрішньопредметі) зв’язки та прийоми їх реалізації на

уроці;

  • визначити типові помилки, яких допускаються учні під час вправ, намітити засоби їх

попередження або виправлення;

  • приготуватися до показу на уроці наочних засобів, експериментів, нових операцій і

прийомів трудової діяльності;

  • визначити зміст і обсяг домашнього завдання учнів;
  • спланувати методику та форми контролю якості знань, умінь та навичок учнів на

уроці.

Зміст та порядок підготовки майстра до уроку багато в чому залежить від періоду

навчання, змісту навчального матеріалу, досвіду майстра, складу учнівської групи тощо.

При роботі над планом уроку необхідно визначити мету даного уроку:

Навчальна мета передбачає:

– засвоєння міцного та усвідомленого обсягу загально-технічних та спеціальних

знань, умінь, навичок за обраним фахом шляхом практичних застосувань у виробничій

діяльності;

– формування, закріплення і розвиток умінь та навичок планування і здійснення

виробничого процесу;

– формування і розвиток умінь і навичок, застосування знань для розв’язання

навчально – виробничих завдань пошукового характеру;

– формування готовності до оволодіння сучасними технікою та технологією

виробництва.

Розвиваюча мета передбачає формування:

– раціонального мислення та творчості;

– пізнавальної активності та самостійності;

– уваги, спостережливості;

– критичного , аналітичного та логічного мислення;

– вміння та навички самовдосконалення за обраною професією;

– звички планувати та контролювати власну працю.

Виховна мета спрямована на виховання:

– культури навчального процесу;

– поваги до праці, обраної професії;

– моральних якостей учня як особистості;

– дисципліни, сумлінності, відповідальності, ініціативи.

Структура уроку виробничого навчання

Під структурою уроку розуміють певну послідовність кроків, етапів діяльності

майстра і учнів, спрямованих на виконання навчально-виробничих завдань уроку.

Сукупність структурних елементів орієнтована на досягнення основної мети уроку в цілому,

проте кожний елемент уроку має свою будову і зміст, які визначаються пізнавальними,

навчально- виробничими завданнями на кожному його етапі.

Кожний тип уроку має свою специфічну структуру.

Подібними за побудовою є уроки з вивчення прийомів та операцій і уроки, присвячені

виконанню простих комплексних робіт.

В уроці виробничого навчання розрізняють зовнішню і дидактичну структуру.

Зовнішня структура охоплює вступний інструктаж; основну частину-вправи (самостійну

роботу) учнів і поточне інструктування їх майстром; заключний інструктаж.

Дидактична структура містить цільову установку на урок; актуалізацію знань і

досвіду учнів; формування орієнтованої основи дій учнів і відпрацювання нових способів

дій; застосування засвоєних способів дій; підбиття підсумків.

Зовнішня і дидактична структури пов’язані між собою як ціле та частина. Кожний

елемент дидактичної структури уроку необхідно розглядати з позицій діяльності майстра і

учнів.

Дидактичні вимоги до уроку виробничого навчання та його структури:

  1. Забезпечення єдності теорії і практики.
  2. Чітка постановка дидактичної мети і задач уроку та їх ефективна реалізація.
  3. Науковість викладання на основі науково-технічного прогресу галузі.
  4. Застосування найбільш ефективних форм, методів і засобів навчання з метою

раціональної реалізації поставлених задач уроку.

  1. Проблемно-пошуковий підхід до вивчення і застосування учнями нової навчальної

інформації.

  1. Ефективне використання дидактичного і матеріально-технічного забезпечення.
  2. Формування в учнів професійних знань, умінь і навичок на основі самостійної і

усвідомленої активності.

  1. Інтегрований і системний підхід у навчанні професії на основі ефективної реалізації

міжпредметних зв’язків.

  1. Диференційний і індивідуальний підхід до особистості учня у процесі навчання.
  2. Логічність, доступність і посильність викладання і закріплення нової навчальної

інформації.

  1. Забезпечення оптимальної кількості структурних елементів уроку в залежності від їх

змісту і ролі у досягненні основної дидактичної мети.

Вимоги до змісту структурних елементів уроку виробничого навчання

Організаційна частина уроку виробничого навчання умовно складається із

психофізіологічної сторони і питань техніки безпеки.

Психофізіологічна сторона виявляється в урахуванні особливостей переходу учнів із

непрацюючого стану до навчально-виробничої діяльності на уроці (необхідно

психологічно підготувати учнів, переключити їх увагу на трудову діяльність).

Методично цей елемент уроку будується таким чином: майстер виробничого навчання

приймає рапорт старости групи, перевіряє наявність учнів, звертає увагу на зовнішній

вигляд з метою перевірки наявності спецодягу згідно з правилами техніки безпеки праці і

санітарної гігієни.

Правильна організація учнів для роботи дозволяє майстру скоротити час, необхідний

для настрою учнів на навчально-виробничу діяльність, створити діловий настрій, умови

для виховання технологічної і виконавчої дисципліни і ефективно провести вступний

інструктаж.

Вступний інструктажсукупність методів і прийомів виробничого навчання, які

використовуються на початку занять з метою підготовки учнів до активного,

безпомилкового і свідомого виконання практичних завдань.

В процесі вступного інструктажу майстер конкретизує і поглиблює теоретичні знання,

набуті учнями на уроках спецтехнології, демонструє нові операції і прийоми трудової

діяльності, організовує тренувальні вправи для перевірки доступності і посильності нової

навчальної інформації.

Алгоритм проведення вступного інструктажу:

– повідомлення теми і мети уроку;

– цільова установка учнів;

– перевірка знань, умінь і навичок за матеріалами уроків, взаємопов’язаних з метою

уроку і необхідних для його проведення;

– пояснення характеру і призначення запланованої на уроці роботи;

– пояснення нової теоретичної навчальної інформації;

– демонстрація нових операцій і прийомів трудової діяльності;

– ознайомлення учнів з матеріалами, інструментами і приладами, які вперше будуть

застосовуватися на уроці, та з правилами техніки безпеки при роботі з ними;

– вивчення інструкційно-технічної (технологічної) документації;

– пояснення та показ способів раціональної організації робочих місць учнів при

виконанні завдань;

– інформація щодо типових помилок та способи їх попередження;

– опитування учнів та пробне виконання ними нових прийомів роботи з метою

перевірки засвоєння матеріалу вступного інструктажу;

– відповіді на запитання учнів.

Поточний інструктаж — сукупність методів виробничого навчання, при використанні

яких інструктивна діяльність майстра орієнтована на диференційний та індивідуальний

підхід до учнів під час закріплення ними нової навчальної інформації шляхом її застосування

у самостійній практичній діяльності.

Основна мета цього структурного елементу уроку виробничого навчання: формування,

закріплення та удосконалення умінь і навичок трудової діяльності.

Поточний інструктаж передбачає:

– видачу завдань для самостійної роботи учнів;

– пояснення послідовності виконання завдань;

– розподіл учнів по робочих місцях;

– повідомлення про критерії оцінювання практичної діяльності учнів;

– індивідуальний поточний інструктаж шляхом проведення цільових обходів робочих

місць учнів.

Приблизні цілі обходів робочих місць:

– перевірка правильності організації робочих місць учнів та додержання ними правил

техніки безпеки;

– перевірка правильності виконання учнями нових прийомів та технологічного

процесу виконання робіт;

– перевірка умінь користування кресленнями, інструкційними та технологічними

картами;

– надання допомоги учням;

– перевірка ходу виконання робіт (міжопераційний контроль);

– перевірка якості роботи учнів та виконання ними норм часу;

– приймання та оцінка робіт.

Рекомендації майстру щодо проведення поточного інструктажу:

– вникати у роботу кожного учня, не випускаючи з поля зору роботу всієї групи;

– розвивати в учнів здібності аналізувати свою роботу;

– заохочувати учнів до самостійності та свідомої активності;

– спостерігати за раціональним використання учнями робочого часу;

– заохочувати учнів до самоконтролю, формувати уміння знаходити причини помилок

34

та засоби їх усунення;

– виховувати в учнів звичку правильної організації робочого місця та забезпечення

безпечних умов праці.

Заключний інструктаж-підведення підсумків виконання учнями трудових завдань з

використанням сукупності методів виробничого навчання, які застосовувались на уроці;

об’єктивне оцінювання підсумків їх практичної діяльності.

Основна мета цього інструктажу-на основі фіксації досягнень і недоліків показати

учням, чому вони навчилися на уроці, оцінити рівень їх досягнень і творчої активності.

Проведення заключного інструктажу передбачає:

– аналіз уміння учнів застосовувати нову навчальну інформацію, що вивчалась на

уроці;

– аналіз причин помилок учнів та застосування засобів їх усунення;

– повідомлення та обґрунтування оцінок, отриманих учнями на уроці;

– аналіз додержання правил безпеки праці, організації робочих місць учнів;

– розглядання випадків нераціонального використання урочного часу;

– видача домашнього завдання з інструкцією про способи його виконання.__