Меню навігації

Відеоматеріали

Рекомендації щодо проведення уроку виробничого навчання

Жовтень 6th, 2017

 

Під час занять в навчальних майстернях практикують такі різновиди уроків:

  • уроки вправ;
  • уроки самостійного виготовлення навчально-виробничих виробів;
  • змішані уроки;
  • інструктивні уроки;
  • контрольно – перевірочні уроки.

На уроках вправ переважає повторне виправлення учнів у виробничих діях і операціях.

Уроки самостійного виготовлення навчально-виробничих виробів проводяться на

основі індивідуальної, бригадної або фронтальної роботи учнів. Під час загальногрупової

роботи учні виконують однакові завдання на однотипному обладнанні із застосуванням

одних і тих самих інструментів. Працюючи в бригаді, учень може виконувати своє

самостійне завдання.

На змішаному уроці поєднуються елементи двох попередніх-повторне тренування у

виконанні певних операцій з самостійним виготовленням конкретних виробів.

Інструктивні уроки застосовують, як правило, під час навчання професій

експлуатаційного характеру (демонстрування апаратів або механізмів, пояснення їх будови,

взаємодії окремих частин і вузлів), а також водіння машин (тракторів, автомобілів, кранів

тощо).

Контрольно-перевірочні уроки проводяться переважно в кінці навчального року і

мають на меті виявити недоліки в професійній підготовці учнів, внести відповідні корективи,

оцінити готовність учнів до самостійної роботи.

Готуючись до уроку, майстер виробничого навчання повинен:

  • проаналізувати підсумки попередніх занять з метою виявлення причин недоліків та

внесення змін і доповнень у наступних уроках;

  • визначити основну дидактичну мету року;
  • визначити тип, вид, структуру уроку та час, відведений для проведення кожного його

елементу;

  • скласти план року;
  • підготувати науково-технічну та методичну літературу, а також матеріали з

передового досвіду за темою уроку;

  • намітити практичні та навчально-виробничі роботи, вправи, завдання для самостійної

роботи учнів під час закріплення нового навчального матеріалу;

  • підготувати дидактичне і матеріально-технічне забезпечення уроку;
  • визначити міжпредметні (внутрішньопредметі) зв’язки та прийоми їх реалізації на

уроці;

  • визначити типові помилки, яких допускаються учні під час вправ, намітити засоби їх

попередження або виправлення;

  • приготуватися до показу на уроці наочних засобів, експериментів, нових операцій і

прийомів трудової діяльності;

  • визначити зміст і обсяг домашнього завдання учнів;
  • спланувати методику та форми контролю якості знань, умінь та навичок учнів на

уроці.

Зміст та порядок підготовки майстра до уроку багато в чому залежить від періоду

навчання, змісту навчального матеріалу, досвіду майстра, складу учнівської групи тощо.

При роботі над планом уроку необхідно визначити мету даного уроку:

Навчальна мета передбачає:

– засвоєння міцного та усвідомленого обсягу загально-технічних та спеціальних

знань, умінь, навичок за обраним фахом шляхом практичних застосувань у виробничій

діяльності;

– формування, закріплення і розвиток умінь та навичок планування і здійснення

виробничого процесу;

– формування і розвиток умінь і навичок, застосування знань для розв’язання

навчально – виробничих завдань пошукового характеру;

– формування готовності до оволодіння сучасними технікою та технологією

виробництва.

Розвиваюча мета передбачає формування:

– раціонального мислення та творчості;

– пізнавальної активності та самостійності;

– уваги, спостережливості;

– критичного , аналітичного та логічного мислення;

– вміння та навички самовдосконалення за обраною професією;

– звички планувати та контролювати власну працю.

Виховна мета спрямована на виховання:

– культури навчального процесу;

– поваги до праці, обраної професії;

– моральних якостей учня як особистості;

– дисципліни, сумлінності, відповідальності, ініціативи.

Структура уроку виробничого навчання

Під структурою уроку розуміють певну послідовність кроків, етапів діяльності

майстра і учнів, спрямованих на виконання навчально-виробничих завдань уроку.

Сукупність структурних елементів орієнтована на досягнення основної мети уроку в цілому,

проте кожний елемент уроку має свою будову і зміст, які визначаються пізнавальними,

навчально- виробничими завданнями на кожному його етапі.

Кожний тип уроку має свою специфічну структуру.

Подібними за побудовою є уроки з вивчення прийомів та операцій і уроки, присвячені

виконанню простих комплексних робіт.

В уроці виробничого навчання розрізняють зовнішню і дидактичну структуру.

Зовнішня структура охоплює вступний інструктаж; основну частину-вправи (самостійну

роботу) учнів і поточне інструктування їх майстром; заключний інструктаж.

Дидактична структура містить цільову установку на урок; актуалізацію знань і

досвіду учнів; формування орієнтованої основи дій учнів і відпрацювання нових способів

дій; застосування засвоєних способів дій; підбиття підсумків.

Зовнішня і дидактична структури пов’язані між собою як ціле та частина. Кожний

елемент дидактичної структури уроку необхідно розглядати з позицій діяльності майстра і

учнів.

Дидактичні вимоги до уроку виробничого навчання та його структури:

  1. Забезпечення єдності теорії і практики.
  2. Чітка постановка дидактичної мети і задач уроку та їх ефективна реалізація.
  3. Науковість викладання на основі науково-технічного прогресу галузі.
  4. Застосування найбільш ефективних форм, методів і засобів навчання з метою

раціональної реалізації поставлених задач уроку.

  1. Проблемно-пошуковий підхід до вивчення і застосування учнями нової навчальної

інформації.

  1. Ефективне використання дидактичного і матеріально-технічного забезпечення.
  2. Формування в учнів професійних знань, умінь і навичок на основі самостійної і

усвідомленої активності.

  1. Інтегрований і системний підхід у навчанні професії на основі ефективної реалізації

міжпредметних зв’язків.

  1. Диференційний і індивідуальний підхід до особистості учня у процесі навчання.
  2. Логічність, доступність і посильність викладання і закріплення нової навчальної

інформації.

  1. Забезпечення оптимальної кількості структурних елементів уроку в залежності від їх

змісту і ролі у досягненні основної дидактичної мети.

Вимоги до змісту структурних елементів уроку виробничого навчання

Організаційна частина уроку виробничого навчання умовно складається із

психофізіологічної сторони і питань техніки безпеки.

Психофізіологічна сторона виявляється в урахуванні особливостей переходу учнів із

непрацюючого стану до навчально-виробничої діяльності на уроці (необхідно

психологічно підготувати учнів, переключити їх увагу на трудову діяльність).

Методично цей елемент уроку будується таким чином: майстер виробничого навчання

приймає рапорт старости групи, перевіряє наявність учнів, звертає увагу на зовнішній

вигляд з метою перевірки наявності спецодягу згідно з правилами техніки безпеки праці і

санітарної гігієни.

Правильна організація учнів для роботи дозволяє майстру скоротити час, необхідний

для настрою учнів на навчально-виробничу діяльність, створити діловий настрій, умови

для виховання технологічної і виконавчої дисципліни і ефективно провести вступний

інструктаж.

Вступний інструктажсукупність методів і прийомів виробничого навчання, які

використовуються на початку занять з метою підготовки учнів до активного,

безпомилкового і свідомого виконання практичних завдань.

В процесі вступного інструктажу майстер конкретизує і поглиблює теоретичні знання,

набуті учнями на уроках спецтехнології, демонструє нові операції і прийоми трудової

діяльності, організовує тренувальні вправи для перевірки доступності і посильності нової

навчальної інформації.

Алгоритм проведення вступного інструктажу:

– повідомлення теми і мети уроку;

– цільова установка учнів;

– перевірка знань, умінь і навичок за матеріалами уроків, взаємопов’язаних з метою

уроку і необхідних для його проведення;

– пояснення характеру і призначення запланованої на уроці роботи;

– пояснення нової теоретичної навчальної інформації;

– демонстрація нових операцій і прийомів трудової діяльності;

– ознайомлення учнів з матеріалами, інструментами і приладами, які вперше будуть

застосовуватися на уроці, та з правилами техніки безпеки при роботі з ними;

– вивчення інструкційно-технічної (технологічної) документації;

– пояснення та показ способів раціональної організації робочих місць учнів при

виконанні завдань;

– інформація щодо типових помилок та способи їх попередження;

– опитування учнів та пробне виконання ними нових прийомів роботи з метою

перевірки засвоєння матеріалу вступного інструктажу;

– відповіді на запитання учнів.

Поточний інструктаж — сукупність методів виробничого навчання, при використанні

яких інструктивна діяльність майстра орієнтована на диференційний та індивідуальний

підхід до учнів під час закріплення ними нової навчальної інформації шляхом її застосування

у самостійній практичній діяльності.

Основна мета цього структурного елементу уроку виробничого навчання: формування,

закріплення та удосконалення умінь і навичок трудової діяльності.

Поточний інструктаж передбачає:

– видачу завдань для самостійної роботи учнів;

– пояснення послідовності виконання завдань;

– розподіл учнів по робочих місцях;

– повідомлення про критерії оцінювання практичної діяльності учнів;

– індивідуальний поточний інструктаж шляхом проведення цільових обходів робочих

місць учнів.

Приблизні цілі обходів робочих місць:

– перевірка правильності організації робочих місць учнів та додержання ними правил

техніки безпеки;

– перевірка правильності виконання учнями нових прийомів та технологічного

процесу виконання робіт;

– перевірка умінь користування кресленнями, інструкційними та технологічними

картами;

– надання допомоги учням;

– перевірка ходу виконання робіт (міжопераційний контроль);

– перевірка якості роботи учнів та виконання ними норм часу;

– приймання та оцінка робіт.

Рекомендації майстру щодо проведення поточного інструктажу:

– вникати у роботу кожного учня, не випускаючи з поля зору роботу всієї групи;

– розвивати в учнів здібності аналізувати свою роботу;

– заохочувати учнів до самостійності та свідомої активності;

– спостерігати за раціональним використання учнями робочого часу;

– заохочувати учнів до самоконтролю, формувати уміння знаходити причини помилок

34

та засоби їх усунення;

– виховувати в учнів звичку правильної організації робочого місця та забезпечення

безпечних умов праці.

Заключний інструктаж-підведення підсумків виконання учнями трудових завдань з

використанням сукупності методів виробничого навчання, які застосовувались на уроці;

об’єктивне оцінювання підсумків їх практичної діяльності.

Основна мета цього інструктажу-на основі фіксації досягнень і недоліків показати

учням, чому вони навчилися на уроці, оцінити рівень їх досягнень і творчої активності.

Проведення заключного інструктажу передбачає:

– аналіз уміння учнів застосовувати нову навчальну інформацію, що вивчалась на

уроці;

– аналіз причин помилок учнів та застосування засобів їх усунення;

– повідомлення та обґрунтування оцінок, отриманих учнями на уроці;

– аналіз додержання правил безпеки праці, організації робочих місць учнів;

– розглядання випадків нераціонального використання урочного часу;

– видача домашнього завдання з інструкцією про способи його виконання.__