«Психологія навколо нас»

Квітень 21st, 2020

З 21.04.2020 стартував тиждень психології під гаслом : «Психологія навколо нас»,метою якого є формування психологічної культури,покращення психологічного клімату,створення позитивного настрою,формуванню толерантних стосунків,сприянню всебічного розвитку особистості.

Запрошую учнів,батьків,колег взяти участь у флешмобі «Мої ресурси,які допомагають та надихають», поділіться своїми ресурсами через групи у  Viber. Це можуть бути фото рідних,друзів,домашніх улюбленців,вірші,поради.

        Зайдіть на сторінку психологічної служби. Там ви знайдете цікавий та корисний матеріал. 

Шановні здобувачі освіти, батьки, педагогічний колектив!

Березень 30th, 2020

Психологічна служба ДНЗ”Охтирський центр ПТО” працює за дистанційною формою. Усі питання, побажання, консультування можно з’ясувати по телефону, у вайбері – особистим повідомленням або за електронною адресою.

Соціальний педагог – Катрич Анастасія Юріївна, номер мобільного телефону – 0664798493, електронна пошта – nastysai_06@ukr.net

Практичний психолог – Татаренко Леся Василівна, номер мобільного телефону – 0663140830, електронна пошта – tatarenkolesa@gmail.com

Тиждень толерантності

Січень 11th, 2017

З 14 по 18 листопада в ДНЗ «Охтирський центр ПТО» проходив «Тиждень толерантності» Уже стало доброю традицією проведення предметних тижнів, мета яких поглиблювати знання учнів, навчити учнів бути терпимими,зацікавлювати у вивчені навчальних предметів, сприяти розвитку здібностей, схильностей, інтересів кожної дитини. Предметні тижні розпочинаються з тижня толерантності. Сьогодні ми живемо в XXI столітті, на службі в людини супутники, компютери, сучасні технології. Здавалося б, життя має бути спокійним, упевненим, радісним. П роте в сучасному суспільному середовищі спостерігається зростання агресивності, непорозуміння, конфліктів.

Україна – багатонаціональна держава. У кожної нації своя культура, звичаї, традиції. Тому жити дружно, розуміючи та поважаючи один одного, бути толерантними надзвичайно важливо.

Толерантність – це не поступка, поблажливість чи потурання, а навпаки, активна життєва позиція, здатність мати права і свободи, при цьому, не порушуючи прав і свобод інших людей.

Були проведені: Заняття: «Толерантність це культура добрих манер і вчинків», школа спілкування: «Толерантна особистість»,тестування «Чи толерантна ти людина?» тренінг толерантності ,Акція «Толерантна людина-це…» Перегляд кінофільму: «Я-толерантна людина»,оформлення інтерактивної стіннівки.

Завдання проекту:

Навчити учнів дотримуватися моральної моделі поведінки в суспільстві, керуючись загальнолюдськими цінностями.Розвивати позитивні якості особистості.

Виховувати почуття толерантності, милосердя, громадянськості.

Очікувані результати:

Підвищення духовної культури учнівської молоді.

Формування основ толерантної свідомості.

Розвиток уявлень про себе як неповторної особистості.

Пізнання навколишнього світу, особливостей культури, побуту, укладу сімейного життя тощо.

Виховання активної життєвої позиції: учень успішно взаємодіє в колективі; може протистояти інтолерантним відносинам; соціально адаптований учень.

Підвищення зацікавленості учнів позаурочною роботою через використання нетрадиційних методів і форм у системі формування соціальних цінностей.

Мотивація соціальної активності учнів.


 


Інтернет-залежність у дітей: причини, ознаки та способи подолання

Січень 11th, 2017

Інтернет-залежність – це явище, яке в останні роки набуло справді вражаючого розмаху. Особливо небезпечною вона є для дітей і підлітків, адже їм набагато складніше самостійно впоратися з потягом до онлайн-життя і вчасно зупинитися.

Інтернет сам по собі не є хорошим чи поганим – це просто частина світу, який нас оточує, – багато в чому корисна і потрібна. Будучи невичерпним джерелом інформації, інтернет приваблює дітей можливістю дізнатися і побачити все що завгодно. Цікава до всього дитина прагне отримати якомога більше: спілкування, ігор, мультфільмів, розваг – і тому багато часу проводить у віртуальному просторі, часто на противагу реальному життю. Соціалізацію і спілкування з однолітками замінює фактично однобоким онлайн-спілкуванням. Активним іграм на свіжому повітрі все більше дітей протиставлять мережеві ігри, далеко не завжди нешкідливі. Іноді пошук нової інформації стає буквально нав’язливою ідеєю.

Поняття

У деяких країнах (США, Китай) інтернет-залежність стала настільки поширеною, що вчені пропонують відносити її до числа захворювань. У США навіть створена спеціалізована клініка для лікування людей з надмірною прихильністю до онлайн-ігор і соцмереж. 

Інтернет-залежність називають аддикцією, тобто відхиленням у поведінці, за якого в людини порушується відчуття реальності, втрачається відчуття часу і критичне мислення, обмежується управління своїми вчинками. Дитина стає менш активною, порушується цикл сну і неспання. Настає психічна та фізична залежність. 

Механізм її формування дуже схожий з нікотиновою, алкогольною і наркотичною, хоча в інтернет-залежності немає прямої діючої речовини. Це не хімічна, а виключно психічна залежність, що впливає, втім, на ті ж рецептори в центрах задоволення. 

Як не прикро, інтернет-залежність зараз спостерігається навіть у малюків-дошкільнят. Напевно серед ваших знайомих знайдуться діти, що вміло використовують планшет батьків або навіть володіють власним. Це ж так зручно: відволікти малюка, включивши йому розвивальний мультик або корисну гру. Тим часом, перекладаючи на електронні девайси функції розваг та виховання дітей, батьки самі формують основу майбутньої інтернет-залежності. 

У школярів підліткового віку залежність від інтернету може говорити також про наявність психологічних проблем – нереалізованості в колі спілкування, проблемних відносин у родині, труднощів з навчанням, від яких підліток поринає в більш успішне віртуальне життя.

 Ознаки

Не варто діагностувати інтернет-залежність у кожної дитини, яка отримала доступ до всесвітньої мережі. Те, що сучасні діти деякий час проводять онлайн і черпають інформацію з інтернету, – це нормально. Все-таки ми живемо в еру цифрових технологій, і багато процесів дійсно простіше і зручніше здійснити віртуально.

Якщо поведінка дитини не змінилася, успішність у школі не погіршилася, настрій і самопочуття хороші – причин для тривоги, швидше за все, немає.  

Коли ж варто занепокоїтися?

  • Якщо дитина стала проводити за комп’ютером більше часу, ніж раніше (більше 6 годин на тиждень);

  • Якщо віртуальне спілкування стало для неї важливішим, ніж реальне – вона пропускає школу, перестала виходити на прогулянки у двір і т.д.;

  • Якщо спостерігаються порушення сну, апетиту, зміна звичного режиму;

  • Якщо дитина стала схильною до частих перепадів настрою, неадекватно (агресивно) реагує на прохання вимкнути комп’ютер;

  • Якщо за неможливості бути онлайн вона тривожна, пригнічена, постійно згадує про справи “в мережі”;

  • Якщо дитина неохоче розповідає або взагалі приховує, чим займається в мережі, що шукає, у що грає.

Для дітей найбільш характерні три форми інтернет-залежності:

  • ігрова залежність – пристрасть до онлайн-ігор;

  • залежність від соцмереж – пристрасть до віртуальних знайомств і спілкування онлайн, постійне спілкування на форумах, у чатах, у соціальних мережах на противагу живому спілкуванню;

  • нав’язливий веб-серфінг – хаотичні переходи з сайту на сайт, без конкретної мети.

 Як боротися

Як і будь-яку хворобу, інтернет-залежність простіше не допустити, ніж потім лікувати. Тому краще всього займатися профілактикою, а саме:

  • не залишати без уваги перші етапи знайомства дитини з інтернетом: поговорити, пояснити основні правила онлайн-життя, звернути увагу на можливість використання Мережі для навчання та саморозвитку;

  • встановити чіткі рамки користування інтернетом (тільки постарайтеся обійтися без заборон – їх-то якраз найбільше хочеться порушувати, краще просто регламентувати час знаходження в мережі);

  • не випустити з уваги активність дитини в соцмережах. Причому НЕ обов’язково встановлювати стеження та тотальний контроль – досить “зафрендити”, регулярно переглядати оновлення її сторінки, брати участь в обговореннях. Ви ж сучасні батьки сучасної дитини!

 

Ну і звичайно, дуже важливо, щоб в житті дитини було багато захоплень і активностей, які займали б її час і були б насправді цікаві. Навчіть її кататися на роликах, подаруйте акваріум з рибками, поповніть домашній запас настільних ігор. Не менш важливо, щоб свої захоплення дитина могла обговорити з батьками, зустрівши живий відгук і непідробний інтерес – тоді їй не знадобиться шукати однодумців у віртуалі.

Якщо все-таки проблема інтернет-залежності вже виникла – першим і найбільш важливим кроком є встановлення так званого батьківського контролю. Це спеціальний софт, за допомогою якого можна контролювати, як довго дитина сидить в Інтернеті, які сайти відвідує, що робить. Більше того, програми батьківського контролю здатні не тільки інформувати батьків про діяльність дитини, але й регулювати час її перебування в Мережі, блокувати ті чи інші сайти або встановлювати допустиму тривалість роботи на них.

Не забувайте і про те, що батьки – найкращий приклад для дитини. Тому вимкніть комп’ютер і сходіть усією родиною на пікнік, до музею, чи просто відкрийте для себе нові туристичні маршрути. Це стане найкращою профілактикою інтернет-залежності.