Татаренко Леся Василівна – практичний психолог ДНЗ “Охтирський центр ПТО”

Загальний педагогічний стаж роботи – 12 років.
Стаж роботи на посаді практичного психолога – 12 років.
Освіта: Сумський педагогічний університет імені А.С. Макаренка, 2003 р.
Спеціальність: Історія. Практична психологія.

Шановні учні та батьки!

Завдання психолога – допомогти розібратися в ситуації,що склалася та знайти рішення проблеми.
На учнівський вік припадає процес активного формування соціальної зрілості, яка полягає у здатності кожної молодої людини опанувати сукупність соціальних ролей. Цей період збігається з періодом юності і відрізняється складністю становлення особистісних рис. Розвиваються такі якості особистості як цілеспрямованість, рішучість, наполегливість, самостійність, ініціативність, уміння володіти собою. Підвищується інтерес до моральних проблем – сенс буття, життєві цілі, спосіб життя, любов, вірність тощо. Однак, коли відбуваються пошуки власного духовного простору, коли загострюється потреба життєвого самовизначення, взаємодія з „іншим”, „новим” може породжувати конфлікти, протистояння, викликати неадекватні реакції та оцінки. У кожного з нас постійно виникають різні труднощі і ми можемо опинитися в непростій життєвій ситуації. Не соромтеся звернутися особисто, поставити питання, яке вас хвилює!

Психологічний кабінет розміщений у зручному для відвідування місці на першому поверсі навчального корпусу, кабінет №12

Практичний психолог працює Пн. – Чт. з 08.00 до 17.00; Пт. з 08.00 до 15.45; Перерва з 11.45 до 12.35.

Горяйстова Анастасія Юріївна

Соціальний педагог

Стаж роботи – 6 років (загальний); 2 роки (соціально-педагогічний)

Освіта – Сумський державний педагогічний

університет ім. А.С. Макаренка,  2013 рік

спеціальність – «соціальна педагогіка та

кваліфікація практичного психолога»

Життєве кредо: «Любити, розуміти, допомагати!»

                                         Педагогічне кредо: «Потрібно бути людиною, незважаючи на всю жорстокість світу. І це – можливо!»

Моє завдання як соціального педагога підвищення соціальної компетентності молоді в питаннях здорового способу життя, допомогти розібратися та вирішити складні життєві обставини.

Методична тема, над якою працює соціальний педагог ДНЗ «Охтирський центр ПТО» протягом 2018-2019 навчального року: «Формування в учнівської молоді свідомого ставлення до свого здоров’я як найвищої соціальної цінності»

Кабінет соціального педагога розміщений на першому поверсі навчального корпусу, кабінет №12

Соціальний педагог працює Пн. – Чт. з 08.00 до 17.00; Пт. з 08.00 до 15.45; Перерва з 11.45 до 12.35.

Основними завданнями у роботі практичного психолога та соціального педагога на 2017-2018 навчальний рік є:

• створення умов для успішної адаптації учнів до навчального закладу;
• формування стресостійкості учнів;
• формування навичок захисту і збереження репродуктивного здоров’я учнівської молоді;
• попередження насилля в сім’ї;
• профілактика суїцидальної поведінки;
• попередження конфліктів;
• профілактична робота щодо протидії торгівлі людьми;
• формування умінь приймати рішення в складних життєвих обставинах в учнів  з числа внутрішньо переміщених сімей, підвищення адаптивних можливостей в  нових умовах проживання.
• забезпечення захисту прав і свобод дітей, створення умов для комфортного навчання та виховання учнів;
• підвищення рівня обізнаності учнівської молоді щодо відповідальної поведінки, умінь конструктивного спілкування;
• підвищення соціальної компетентності молоді в питаннях здорового способу життя;
• забезпечення інтеграції дітей , які постраждали внаслідок військових дій, в нові умови проживання;
• соціально-педагогічна профілактика негативних явищ в учнівському середовищі.

ЛАСКАВО ПРОСИМО!

Психологічна служба працює у системі соціально-педагогічного патронажу та психологічного супроводу навчально-виховного процесу, зміцнення та свідомого ставлення до власного здоров’я. Методична проблема над якою працює практичний психолог ДНЗ «Охтирський центр ПТО» у 2017-2018 навчальному році:«Психологічна профілактика негативних явищ в учнівському середовищі». Методична тема, над якою працює соціальний педагог ДНЗ «Охтирський центр ПТО» протягом 2017-2018 навчального року: «Формування в учнівської молоді свідомого ставлення до свого здоров’я як найвищої соціальної цінності».

Поради психолога

Корисно

Стоп Насильству!

Скачать (PDF, 1016KB)

Інтернет-залежність у дітей: причини, ознаки та способи подолання

Як ви думаєте, чого вам не вистачає для повного щастя?

Стресова ситуація: допомогти самому собі

Рекомендації щодо запобігання торгівлі людьми

Для тих, хто мріє отримати гарну роботу за кордоном, слід звернути увагу на наступну інформацію: торгівці людьми діють через агенції з працевлаштування, фірми шоу-бізнесу та служби знайомств. Також вони розміщують брехливі оголошення у газетах і на стендах, звертаються з пропозиціями просто на вулиці, допомагають матеріально, щоб затягнути людину в боргову кабалу. Часто торгівцями живим товаром виявляються добрі знайомі чи друзі, причому, значний відсоток серед них -жінки.

Пам’ятайте, що жертвами стають як жінки, так і чоловіки, а також неповнолітні діти.

Якщо ви або ваші знайомі вирішили поїхати за кордон, пам’ятайте наступні рекомендації:

1. Ніколи нікому не віддавайте свої ідентифікаційні документи, крім офіційних службовців! Завжди отримуйте, сплачуйте за свій закордонний паспорт, візи та проїзні документи самі. Це врятує вас від боргової кабали та не дозволить торгівцям використати ваші документи для вчинення інших злочинів.
2. Обов’язково візьміть із собою копію внутрішнього та закордонного паспортів. У разі необхідності вони можуть спростити процедуру отримання документів для повернення в Україну.
3. Переговори про працевлаштування за кордоном, навчання, туристичні подорожі чи шлюб не ведіть наодинці з агентом. Запросіть взяти у них участь свою довірену особу, члена сім’ї чи близьку людину. Перевірте, чи має агент або фірма ліцензію на посередництво у працевлаштуванні за кордоном. Ви можете зателефонувати до консультативного центру, безкоштовний телефон з мобільного – 527. Це «гаряча лінія» з протидії торгівлі людьми в Україні.
4. З метою працевлаштування за кордоном необхідно укласти трудовий договір зрозумілою для вас мовою. Його оформляють у двох примірниках, один з яких залишається у вас.
5. Якщо ви їдете за кордон законно працювати, необхідно отримати робочу візу. Туристична або гостьова не дають права на роботу. Ви можете потрапити у нелегальне становище, зазнати експлуатації і принизливої депортації з країни.
6. Термін законного перебування на території іноземної держави вказаний у візі. Не користуйтесь послугами незнайомців, які пропонують послуги щодо подовження цього терміну.
7. Залиште своїм родичам і друзям декілька копій наступних документів: внутрішнього паспорта України, закордонного паспорта, візи, контракту, свідоцтва про народження, проїзних документів і фотографії. До того ж повідомте їм телефонні номери свого роботодавця, своїх друзів за кордоном, консульства (посольства) України та місця потенційного проживання.
8. Якщо за кордоном ви потрапили у важку ситуацію, зверніться по допомогу до посольства або консульства України в країні перебування або зателефонуйте до Міністерства закордонних справ України.

Отож, хотілося б застерегти жителів, котрі мають намір працевлаштуватися, у тому числі в межах України, аби вони були пильними, не піддавались на спокусливі пропозиції, навіть коли вони надходять від близьких і знайомих.

Пам’ятайте, що ваше мовчання дарує свободу вашим кривдникам, і вони залишаються безкарними, продовжуючи торгувати людьми.

                                                                                                                       Віддай людині крихітку себе. За це душа поповнюється світлом.

                                                                                                                                                                                                                                     Л. Костенко

Образливі прізвиська, глузування, піддражнювання, підніжки, стусани з боку одного або групи учнів щодо одногрупника або одногрупниці – є ознаками нездорових стосунків, які можуть привести до цькування – регулярного, повторюваного день у день знущання. Регулярне та цілеспрямоване нанесення фізичної й душевної шкоди стало об’єктом уваги науковців та педагогів, починаючи з 70-х років минулого століття, й отримало спеціальну назву – булінґ.

Про булінг

Булінґ (від англ. bully – хуліган, задирака, грубіян, «to bully» – задиратися, знущатися) – тривалий процес свідомого жорстокого ставлення, агресивної поведінки з метою заподіяти шкоду, викликати страх, тривогу або ж створити негативне середовище для людини.

Найчастіше булінґ відбувається в таких місцях, де контроль з боку дорослих менший або взагалі відсутній. Це може бути двір закладу, сходи, коридори, вбиральні, роздягальні, спортивні майданчики. У деяких випадках дитина може піддаватися знущанням і поза територією закладу, кривдники можуть перестріти її на шляху додому. Навіть удома жертву булінґу можуть продовжувати цькувати, надсилаючи образливі повідомлення на телефон або через соціальні мережі.  Характерною ознакою булінґу є довготривале «відторгнення» дитини її соціальним оточенням.

Булінг в Україні

За даними різних досліджень, майже кожен третій учень в Україні, так чи інакше зазнавав булінґу в школі, потерпав від принижень і насміхань: 10% – регулярно (раз в тиждень і частіше); 55% – частково піддаються знущанню зі сторони однокласників; 26% – батьків вважають своїх дітей жертвами булінґу.

Жертви та ініціатори булінгу

Найчастіше цькування ініціюють надмірно агресивні діти, які люблять домінувати, бути «головними». Їх не турбують почуття і переживання інших людей, вони прагнуть бути в центрі уваги, контролювати все навколо. Принижуючи інших, вони підвищують власну значимість. Нерідко це відбувається через глибокі психологічні комплекси кривдників. Можливо вони самі переживали приниження або копіюють ті агресивні й образливі моделі поведінки, які є в їхніх сім’ях.

Зазвичай в якості об’єкта знущань (жертви) булінґу обираються ті, в кого є дещо відмінне від однолітків. Відмінність може бути будь-якою: особливості зовнішності; манера спілкування, поведінки; незвичайне захоплення; соціальний статус, національність, релігійна приналежність. Найчастіше жертвами булінґу стають діти, які мають:

• Фізичні вади – носять окуляри, погано чують, мають порушення рухового апарату фізично слабкі.  
• Особливості поведінки – замкнуті чи імпульсивні, невпевнені, тривожні.
• Особливості зовнішності – руде волосся, веснянки, відстовбурчені вуха, незвичну форму голови, надмірну худорлявість чи повноту.
• Недостатньо розвинені соціальні навички: часто не мають жодного близького друга, краще спілкуються з дорослими ніж з однолітками.
• Страх перед навчанням: неуспішність у навчанні часто формує у дітей негативне ставлення, страх відвідування певних предметів, що сприймається оточуючими як підвищена тривожність, невпевненість, провокуючи агресію.
• Відсутність досвіду життя в колективі (так звані «домашні» діти).
• Деякі захворювання: заїкання, дислалія (порушення мовлення), дисграфія (порушення письма), дислексія (порушення читання).
• Знижений рівень інтелекту, труднощі у навчанні. 
• Високий інтелект, обдарованість, видатні досягнення.
• Слабо розвинені гігієнічні навички (неохайні, носять брудні речі, мають неприємний запах).

За даними U-Report 49% підтвердили, що вони піддавалися булінґу, а саме через: зовнішність, стать, орієнтацію, етнічну належність.

Форми та види булінґу

Людину, яку вибрали жертвою і яка не може постояти за себе, прагнуть принизити, залякати, ізолювати від інших різними способами. Найпоширенішими формами булінґу є:

• Словесні образи, глузування, обзивання, погрози.
• Образливі жести або дії, наприклад, плювки.
• Залякування за допомогою слів, загрозливих інтонацій, щоб змусити жертву щось зробити чи не зробити.
• Ігнорування, відмова від спілкування, виключення з гри, бойкот.
• Вимагання грошей, їжі, речей, умисного пошкодження особистого майна жертви.
• Фізичне насилля (удари, щипки, штовхання, підніжки, викручування рук, будь-які інші дії, які заподіюють біль і навіть тілесні ушкодження).
• Приниження за допомогою мобільних телефонів та Інтернету (СМС-повідомлення, електронні листи, образливі репліки і коментарі в чатах і т.д.), розпускання чуток і пліток.

Види булінґу можна об’єднати в групи словесного (вербального), фізичного, соціального (емоційного) та електронного (кібербулінґ) знущання, які часто поєднуються для більш сильного впливу.

70% знущання відбувається словесно: принизливі обзивання, глузування, жорстока критика, висміювання та ін. На жаль, кривдник часто залишається непоміченим та непокараним, однак образи не залишаються безслідними для «об’єкта» приниження.

Фізичне насильство найбільш помітне, однак складає менше третини випадків булінґу (нанесення ударів, штовхання, підніжки, пошкодження або крадіжка особистих речей жертви та ін.).

Найскладніше зовні помітити соціальне знущання — систематичне приниження почуття гідності потерпілого шляхом ігнорування, ізоляції, уникання, виключення.

Сьогодні набирає обертів кібербулінґ. Це приниження за допомогою мобільних телефонів, Інтернету. Діти реєструються в соціальних мережах, створюють сайти, де можуть вільно спілкуватися, ображаючи інших, поширювати плітки, особисті фотографії або зроблені в роздягальнях чи вбиральнях.

Наслідки насилля

Жертви булінґу переживають важкі емоції – почуття приниження та сором, страх, розпач і злість. Булінґ вкрай негативно впливає на соціалізацію жертви, спричиняючи:

• неадекватне сприйняття себе – занижену самооцінку, комплекс неповноцінності, беззахисність;
• негативне сприйняття однолітків – відсторонення від спілкування, самотність, часті прогули в школі;
• неадекватне сприйняття реальності – підвищену тривожність, різноманітні фобії, неврози;
• девіантну поведінку – схильність до правопорушень, суїцидальні наміри, формування алкогольної, тютюнової чи наркотичної залежності.

Як реагувати на цькування

Учні повинні неодмінно звертатися за допомогою до дорослих – вчителів і батьків. Допомога дорослих абсолютно необхідна і в будь-якому  віці, особливо якщо дії кривдників можуть завдати серйозної шкоди фізичному та психічному здоров’ю.

Підлітки можуть спробувати самостійно впоратись із деякими ситуаціями. Психологами було розроблено для них декілька порад.

Як впоратися з ситуацією самостійно

• Ігноруйте кривдника. Якщо є можливість, намагайтесь уникнути сварки, зробіть вигляд, що вам байдуже і йдіть геть. Така поведінка не говорить про боягузтво, адже навпаки, іноді зробити це набагато складніше, ніж дати волю емоціям.
• Якщо ситуація не дозволяє вам піти, зберігаючи самовладання, використайте гумор. Цим ви можете спантеличити кривдника/кривдників, відволікти його/їх від наміру дошкулити вам.
• Стримуйте гнів і злість. Адже це – саме те, чого домагається кривдник. Говоріть спокійно і впевнено, покажіть силу духу.
• Не вступайте в бійку. Кривдник тільки і чекає приводу, щоб застосувати силу. Чим агресивніше ви реагуєте, тим більше шансів опинитися в загрозливій для вашої безпеки і здоров’я ситуації.
• Не соромтеся обговорювати такі загрозливі ситуації з людьми, яким ви довіряєте. Це допоможе вибудувати правильну лінію поведінки і припинити насилля.

Що можуть зробити батьки

Багато учнів соромляться розповідати дорослим, що вони є жертвами булінґу.

Але якщо дитина все-таки підтвердила в розмові, що вона стала жертвою булінґу то скажіть дитині:

• Я тобі вірю(це допоможе дитині зрозуміти, що Ви цілковито на її боці).
• Мені шкода, що з тобою це сталося(це допоможе дитині зрозуміти, що Ви переживаєте за неї і співчуваєте їй).
• Це не твоя провина (це допоможе дитині зрозуміти, що її не звинувачують у тому, що сталося).
• Таке може трапитись з кожним(це допоможе дитині зрозуміти, що вона не самотня: багатьом її одноліткам доводиться переживати залякування та агресію в той чи інший момент свого життя).
• Добре, що ти сказав мені про це(це допоможе дитині зрозуміти, що вона правильно вчинила, звернувшись за допомогою).
• Я люблю тебе і намагатимусь зробити так, щоб тобі більше не загрожувала небезпека(це допоможе дитині з надією подивитись у майбутнє та відчути захист).

Не залишайте цю ситуацію без уваги. Якщо дитина не вирішила її самостійно, зверніться до класного керівника, а в разі його/її неспроможності владнати ситуацію, до адміністрації закладу. Найкраще написати і зареєструвати офіційну заяву, адже керівництво навчального закладу несе особисту відповідальність за створення безпечного і комфортного середовища для кожної дитини.

Якщо вчителі та адміністрація не вирішила проблему, не варто зволікати із написанням відповідної заяви до поліції.  

Що можуть зробити викладачі

Для успішної боротьби з булінгом:

• Всі члени навчального закладу повинні прийти до єдиної думки, що насильство, цькування, дискримінація за будь-якою ознакою, сексуальні домагання, і нетерпимість в школі є неприйнятними.
• Кожен повинен знати про те, в яких формах може проявлятися насильство і цькування і як від нього страждають люди. Вивчення прав людини і виховання в дусі миру повинно бути включено в шкільну програму.
• Спільно з учнями мають бути вироблені правила поведінки в групі, а потім загальні правила закладу. Правила повинні бути складені в позитивному ключі «як треба», а не як «не треба» поводитись. Правила мають бути зрозумілими, точними і короткими.
• Дисциплінарні заходи повинні мати виховний, а не каральний характер. Осуд, зауваження, догана мають бути спрямовані на вчинок учня і його можливі наслідки, а не на особистість порушника правил.
• Жоден випадок насильства або цькування і жодну скаргу не можна залишати без уваги. Учням важливо пояснити, що будь-які насильницькі дії, образливі слова є неприпустимими. Реакція має бути негайною (зупинити бійку, припинити знущання) та більш суворою при повторних випадках агресії.
• При аналізі ситуації необхідно розібратися в тому, що трапилося, вислухати обидві сторони, підтримати потерпілого і обов’язково поговорити з кривдником, щоб зрозуміти, чому він або вона так вчинили, що можна зробити, щоб таке не повторилося.
• В залежності від тяжкості вчинку, можна пересадити учнів, запропонувати вибачитися, написати записку батькам або викликати їх, позбавити учня можливості брати участь у позакласному заході.
• Учням треба пояснити, що навіть пасивне спостереження за знущаннями і бійкою надихає кривдника продовжувати свої дії. Свідки події повинні захистити жертву насильства і за необхідності покликати на допомогу дорослих.
• Необхідно запровадити механізми повідомлення про випадки насильства, щоб учні не боялися цього робити. Ці механізми повинні забезпечувати учням підтримку і конфіденційність, бути тактовними.
• Для успішного попередження та протидії насильству необхідно навчати ефективного спілкування та мирного розв’язання конфліктів.

Цькування в закладі освіти. Наслідки знущання і для жертви, і для агресора.
Психологічний портрет учасників булінгу

У цькуванні в закладі освіти завжди беруть участь три групи дітей: жертва, агресор і спостерігачі. Цькування починається однією людиною, зазвичай вона лідер в класі, успішна в навчанні або ж, навпаки, агресивний неук. Спостерігачі, як правило, не відчувають задоволення від булінгу, але змушені або включатися, або мовчати від страху, що самі опиняться в ролі жертви. Більш сміливі з них встають на захист жертви. Але пасивна та мовчазна підтримка булінгу з боку дорослих змушує їх відступити. Жертва залишається на самоті зі своїми мучителями або мучителем.

Жертва булінгу в закладі освіти
Жертвою булінгу може стати будь-хто. Досить просто опинитися в слабкішій позиції або перейти комусь дорогу. Але найбільш часто в розряд жертв потрапляють діти, які чимось відрізняються від своїх ровесників: фізичними даними, успіхами в навчанні, матеріальними можливостями, навіть просто характером. Для того, щоб стати жертвами більш старших дітей, не потрібно і цього.

Приблизно 50% шкільних агресорів самі є жертвами катування. Вони піддаються жорстокому поводженню у власній родині. Хлопчаки, яких б’є батько, бачать, як він знущається над матір’ю, прийшовши в школу, будуть відіграватися на слабших.

Домашнє насильство може виступати і в образі турботи про майбутнє. Якщо мати або батько проходу не дають дитині через оцінки, кричать на неї і ображають за погані результати, позбавляють прогулянок і солодкого, створюють жорсткий режим занять, не залишаючи часу для відпочинку, дитина буде вести себе в школі так само. Але її агресія спрямована більше на суперників. Втім, більш слабких учнів такі діти просто зневажають.

Сам процес булінгу відбувається тільки при збігу таких факторів:

Беззахисність. Якщо жертву хтось захищає, цькування дуже швидко припиниться. Якщо малюків б’ють в туалеті старші хлопці, і ніхто не реагує, знущання будуть продовжуватися і далі. Фізично слабкі хлопчики також піддаються підвищеним утискам з боку слабкіших однолітків. Але при жорсткій реакції батьків і педагогів випадки булінгу не повторяться. Тому булери ведуть себе мудро: вони або вибирають беззахисну жертву, або послідовно знищують симпатії оточуючих до неї.
Неготовність битися «на смерть». Булери – боягузи. Саме тому вони вибирають для нападок слабших, тих, хто гарантовано не зможе відповісти. Жертва не дає відсіч агресору з кількох причин: явна перевага сил, страх отримати у відповідь ще більшу агресію. Деякі діти не захищаються через установку батьків «битися – це погано». Якщо їх переконати і довести, що захищати себе можна і потрібно, ситуація стає менш трагічною.
Низька самооцінка. В голові жертви міцно сидить невдоволення собою або провина. Особливо яскраво це проявляється з дітьми, у яких дійсно є ті чи інші особливості розвитку: гіперактивність, синдром дефіциту уваги, заїкання. У зоні ризику і хлопці, яких не підтримує сім’я, де немає довірливих відносин з рідними, дитина здебільшого віддана сама собі і вулиці.
Висока агресивність. Іноді жертвами стають діти забіякуваті, емоційно і болісно реагують на будь-яке зауваження або прохання. Тут агресивність носить реактивний характер і йде від високої збудливості і беззахисності.
Психологічні та соціальні проблеми. Самотність, соціальне неблагополуччя, депресивність, невміння спілкуватися з ровесниками, комплекс неповноцінності, глибинне переконання у негативній картині світу, насильство у власній родині, пасивна покірність насильству – ось передумови для того, що дитина виявиться в ролі жертви в школі. Лякливість, тривожність, чутливість і недовірливість, як індивідуальні риси характеру, роблять дитину беззахисною, приваблюють агресора.
Агресор булінгу здобувачів освіти
Спільною рисою всіх булерів є зовні виражені нарцисичні риси. Нарциси зациклені на собі, але не мають внутрішньої опори. Вони потребують поваги і підтримки, але не отримують її від батьків. Найчастіше у такої дитини фіксують погані відносини з мамою, вона може виховуватися в соціально неблагополучній сім’ї. Тому такі діти домагаються від оточуючих визнання шляхом насильства і терору.

Крім того, булерам характерні:

Неврівноваженість, самозакоханість. Запальність, імпульсивність і запальний характер з надмірно завищеною самооцінкою. Будь-які стимули, які можуть знизити думку про себе, сприймаються як особиста загроза і вимагають негайної дії. Авторитет піднімається не за рахунок особистих досягнень, а шляхом приниження інших. Дівчата частіше діють нишком, підмовляючи оточуючих. Вони нечутливі до страждань інших і таким чином просто розважаються. Іноді булінг для них – це інструмент для боротьби з суперницями. При цьому жертва необов’язково повинна кидати виклик явно. Досить бути вродливішою і успішнішою. Повний текст читайте тут: https://glavcom.ua/country/society/ckuvannya-u-shkoli-naslidki-znushchannya-i-dlya-zhertvi-i-dlya-agresora-464608.html
Надмірна злість, ворожість, бажання «почесати кулаки». Нападник – завжди шанувальник культу сили та насильства, закон джунглів для нього святий. Соціальні норми і правила розмиті і необов’язкові до виконання. Відчуває презирство до слабших. Фізичний розвиток в нормі або вище норми. Всі питання вирішує за допомогою конфліктів, крику, шантажу, фізичних погроз і побоїв. Часто бреше. Присутні садистські нахили.
Підвищений статусу суспільстві. Дівчатка-призвідники булінгу володіють високим соціальним авторитетом. Вони впевнені в своїй зовнішності і ніколи не відчували почуття незручності через те, що у них чогось немає. Батьки потурають всім примхам і часто в присутності дитини висловлюють презирство до оточуючих. Ставлення до світу меркантильне, до людей – споживацьке. Хлопчики ж з багатих сімей ні в чому не знають відмови, на всі їхні витівки батьки закривають очі, вважаючи за краще відкупитися солідною сумою, ніж проводити час разом. Дитина з дитинства звикає, що все купується і продається, а будь-яка її дія не тягне за собою наслідків, крім трохи спорожнілого сімейного рахунку. Таких дітей найчастіше називають мажорами.
Як і будь-який зовнішній вплив, перенесені травми обов’язково відіб’ються на подальшому житті. Причому, не варто думати, що для агресора манера його поведінки залишиться безкарною.

Наслідки для жертви булінгу в закладі освіти
Опинившись в ролі жертви булінгу, дитина одержує величезну кількість психічних травм, які неминуче позначаються на її подальшому житті:

Розлади психіки. Навіть одиничний випадок булінгу залишає глибокий емоційний шрам, що вимагає спеціальної роботи психолога. Дитина стає агресивною і тривожною, що переходить і в доросле життя. У неї виникають проблеми у поведінці. Вона схильна і до депресій, і до суїциду.

Складнощі у взаєминах. Шанси стати жертвами мобінгу на робочому місці у людей, які пережили булінг в дитинстві, зростають в багато разів. Світова статистика стверджує, що дорослі, які перенесли знущання в дитинстві, в більшості своїй залишаються самотніми на все життя, їм важче підніматися кар’єрними сходами. Тому вони частіше за інших вибирають надомну або відокремлену роботу. Більше спілкуються в соціальних мережах, ніж в реальному світі.
Хвороби. Результатом булінгу дуже часто бувають фізичне нездужання. Відомі випадки, коли у хлопчиків від стресу і безсилля починалися серйозні проблеми з серцем. Дівчатка-підлітки схильні до іншої недуги: глузування й образи призводять їх до анорексії або булімії. Можливі розлади сну і переростання травми в психосоматику. Наприклад, підліток страждає від болів в нирках, але обстеження і аналізи нічого не показують. Больовий синдром йде тільки після роботи психолога.
Застосування фізичного насильства над дітьми також є кримінальним злочином, так саме як і подібні дії щодо дорослих. Синці та садна можна зафіксувати в лікарні, де їх походження записується зі слів дитини. Лікарня зобов’язана передати інформацію в поліцію, а поліція – відреагувати. На бесіду викликаються батьків булера, а школі доведеться пояснити, як вони допустили цю ситуацію.
Наслідки для булера
У рідкісних випадках дорослі булери усвідомлюють непривабливість своєї поведінки. Спогади про минулі «подвиги» викликають у них почуття пекучого сорому. Іноді вони намагаються навіть якось загладити свою провину. Але жертви шкільного булінгу рідко йдуть на контакт зі своїми мучителями.

Агресор менше страждає від наслідків булінгу, ніж жертва, але все ж безслідно це не проходить і для нього:

Неблагополучне майбутнє. Примітивні асоціальні способи поведінки перестають діяти в дорослому світі, і булери виявляються на смітнику життя. У той час, як їхні жертви, заучки і ботани, закінчують університети, отримують хорошу роботу і забезпечене життя, дорога їх мучителів закінчується в тюремній камері. У кращому випадку вони животіють на низькокваліфікованій та низькооплачуваній роботі і з заздрістю дивляться на своїх колишніх шкільних товаришів.
Проблеми у взаєминах. Діти, які примудрялися поєднувати булінг з високим соціальним статусом, стають диктаторами в сім’ї і справжнім покаранням на роботі. Це пліткарі і інтригани. Вони пліткують про успішних колег, підсиджують, ставлять підніжки і йдуть до своєї мети «по трупах». Багато з них досягають високих результатів в кар’єрі. Тому рано чи пізно наживають собі смертельних ворогів, а решта їх недолюблюють і бояться.
Терор в сім’ї. Навіть якщо вже в дорослому житті такі особи успішні, то оточуючим з ними незатишно. Розважатися чужими нещастями залишається їх хобі на все життя. Вони не вміють вибудовувати теплі відносини з дітьми, з коханими, часто просто копіюють поведінку своїх батьків.
Досвід насильства деструктивний для особистості насильника. У нього руйнуються механізми формування близькості з іншими людьми, і він ніколи не зможе створити довірчих теплих відносин з партнерами, навіть з власними дітьми завжди буде на відстані.

Скачать (PDF, 1.12MB)

Список телефонів та адреси служб, до яких можна звернутися за невідкладною допомогою в складних і кризових життєвих ситуаціях

Наші заходи:

До Всесвітнього дня запобігання суїцидам 10.09ю2019 у ДНЗ “Охтирський центр ПТО” зі здобувачами освіти, психологічною службою було проведено заняття “Життєві цінності”. Метою якого було сприяти усвідомленню підлітками особистих цінностей як основи життєвого самовизначення. Здобувачі освіти розкрили поняття “цінність” та джерела формування цінностей; усвідомили особистісні пріоритетні цінності, необхідні для повноцінного життя.

Тук, тук, тук! Я-Миколай, привітаннячко тримай!

9 грудня 2018р. у ДНЗ «Охтирський центр ПТО» відбулося чаювання з нагоди дня Святого Миколая для учнів з інвалідністю та осіб і дітей, позбавлених батьківського піклування.

Директор закладу Горобець А.В. та заступник директора з виховної роботи Бровко О.М. щиро привітали учнів, побажали їм здоров’я, творчих успіхів, натхнення і кожному презентували солодкі подарунки.

Психолог Татаренко Л.В. та соціальний педагог Горяйстова А.Ю. розповіли про мрії, які надихають, окриляють, ведуть до здійснення цілей, тому запропонували учням викласти свої мрії на зірочках, щоб вони обов’язково здійснилися, а також провели вікторину з побажаннями від Миколайчика.

Під час чаювання учні із задоволенням ділилися своїми спогадами з дитинства, планами на майбутнє, розповідали про традиції святкування Дня Святого Миколая вдома, цікаві історії, які відбулися під час навчання в закладі.

Радістю, щирістю, добром та святковим настроєм наповнились серця в цей чудовий день!

У грудні 2018 року, в ДНЗ «Охтирський центр ПТО» відбулися засідання психолого-педагогічних консиліумів (філія смт Велика-Писарівка, відокремлений навчальний підрозділ м. Тростянець, м. Охтирка) з теми «Адаптація учнів І курсу до умов навчального закладу», метою якого було визначення рівня адаптації учнів І курсу,за діагностиками та обговореннями, спланувати супровід учнів, у яких низький рівень адаптованості. У консиліумах взяли участь адміністрація, викладачі, майстри виробничого навчання, класні керівники та психологічна служба закладу. Результатом були визначені шляхи допомоги учням з проблемами адаптації.

Для ефективної взаємодії учнів та педагогів було проведено тренінгове заняття з педагогічним колективом на тему: «Мудра людина завжди знайде спосіб, щоб не почати конфлікт». Викладацький колектив мав змогу розширити свої знання про поняття конфлікт, знаходити конструктивні способи розв’язання проблемних ситуацій та взаємопорозуміння в колективі, опрацювали найпоширеніші помилки педагогів у роботі з учнями. Заняття пройшло позитивно, з відчуттям задоволення від проведеної роботи та набутих знань і практичних навичок.

30.11.2018 року у ДНЗ “Охтирський центр ПТО” було проведено акцію до Міжнародного дня солідарності з інфікованими СНІДом. Учні та педагоги закладу ділилися знаннями як не заразитись страшною хворобою, в чому різниця між ВІЛ і СНІД, виявляли своє відношення до людей з ВІЛ-позитивним статусом, і в їх підтримку і взаємопорозуміння одягли стрічки.

Психологічною службою з 03.01- 11.01.2018 для педагогічного колективу ДНЗ «Охтирський центр ПТО» були проведені тренінги з профілактики професійного вигорання.

13.12.2017 року на базі ДНЗ «Охтирський центр ПТО» відбулося методичне об’єднання працівників психологічної служби м. Охтирки, Охтирського, Тростянецького, Великописарівського районів на тему: «Організація психологічного супроводу в умовах інклюзивного навчання». Психологи обмінялися досвідом щодо впровадження інклюзивного навчання в їхніх закладах. Поділилися напрацюваннями та розповіли про проблеми, які виникають у ході роботи.

01.12.2017 року до Всесвітнього дня боротьби зі СНІДом психологічною службою було проведено години спілкування у групах, на тему: «Причини та наслідки СНІДу»

22.11.17. у ДНЗ «Охтирський центр ПТО» відокремленого підрозділу м. Тростянець було проведено заняття з елементами тренінгу для педагогів на тему: «Торгівля людьми – ганебне явище сучасності!» Метою якого було поглиблення знань педагогів із сучасною проблемою торгівлі людьми; формувати уявлення про види, причини й наслідки торгівлі людьми, негативне ставлення до подібного роду діяльності; розвивати вміння розпізнавати підозрілі пропозиції щодо працевлаштування, сприяти їх уникнення, показати небезпечні наслідки та шляхи потрапляння в ситуацію торгівлі людьми.

16.11.2017 року ДНЗ «Охтирський центр ПТО» відзначив День толерантності.

16 листопада 2017 року в закладі ДНЗ «Охтирсьуий центр ПТО» була проведена акція до Всесвітнього дня боротьби з тютюнопалінням «Віддай цигарку, отримай цукерку»

На базі ДНЗ «Охтирський центр ПТО» проходить акція «Протягни руку допомоги», спрямована на збір речей для дітей, які їх потребують. Акція проходить за організацією працівниками психологічної служби закладу.

13.11.2017 року на базі Філії Велика-ПисарівкаДНЗ «Охтирський центр ПТО» було проведено заняття з елементами тренінгу для педагогів на тему: «Торгівля людьми – ганебне явище сучасності!» Метою якого було поглиблення знань педагогів із сучасною проблемою торгівлі людьми; формувати уявлення про види, причини й наслідки торгівлі людьми, негативне ставлення до подібного роду діяльності; розвивати вміння розпізнавати підозрілі пропозиції щодо працевлаштування, сприяти їх уникнення, показати небезпечні наслідки та шляхи потрапляння в ситуацію торгівлі людьми.

07.11.2017 року на базі ДНЗ «Охтирський центр ПТО» було проведено заняття з елементами тренінгу для педагогів на тему: «Торгівля людьми – ганебне явище сучасності!» Метою якого було поглиблення знань педагогів із сучасною проблемою торгівлі людьми; формувати уявлення про види, причини й наслідки торгівлі людьми, негативне ставлення до подібного роду діяльності; розвивати вміння розпізнавати підозрілі пропозиції щодо працевлаштування, сприяти їх уникнення, показати небезпечні наслідки та шляхи потрапляння в ситуацію торгівлі людьми.

01.11.2017 року на базі ДНЗ «Охтирський центр ПТО» з групою 2-3 було проведено круглий стіл соціального педагога Горяйстової А.Ю. разом з працівником кабінету «Клініка дружня до молоді» на тему: «Здоровий спосіб життя в учнівському середовищі, ціннісне ставлення до нього». Були розкриті питання щодо впливу та наслідків тютюнопаління на здоров’я людей, алкоголізму, рання вагітність у дівчат.             Учні групи активно брали участь в обговоренні даних питань, вирішували наведені ситуації, приводили приклади з власного життя.

До Європейського дня боротьби з торгівлею людьми (18.10.2017 року) психологічною службою ДНЗ «Охтирський центр ПТО» були проведені такі заходи:
• Урок-диспут «Що таке торгівля людьми і чому вона продовжує існувати?»;
• Перегляд фільму «Життя на продаж» з його подальшим обговоренням;
• Година спілкування «Безпечне працевлаштування»;
• Батьківські збори«Професія. Кар’єра. Успіх»;
• Конкурс постерів «Моє життя – свобода!»;
• Вхідне і вихідне тестування : «Дослідження рівня обізнаності з проблеми торгівлі людьми».
Учні із задоволенням брали участь в обговоренні даної теми, наводили приклади з власного життя знайомих людей, ознайомилися із законодавчою базою щодо безпечного працевлаштування за кордоном.